“Обряд вінчання”
Для християн утворення шлюбного союзу можливо тільки в Церкві з благословення єпископа чи священика. Церква своїми священнодіями і молитвами прикликає на наречених благословення Боже. Шлюб починається з церковного благословення і продовжується протягом всього життя подружжя. Поєднання двох в одно є чудом, котре відкриває можливість до великого взаємного духовного збагачення.
Християнське подружжя – це постійний зв'язок. Дух Святий наділяє християнське подружжя ласкою, щоб вони могли вірно виконувати свої обов'язки і разом служити Богові, заслуговуючи собі на вічне життя.
Шлюбу передували Заручини – це скріплення перед Богом і Церквою взаємних обіцянок майбутніх наречених. Заручинам передують благословення батьків і духовного отця. В древності схвалення шлюбу батьками визнавалося не менш важливим, ніж згода нареченого і нареченої. А оскільки християни, крім батьків по тілу, мали духовного отця в особі єпископа, ввійшло у звичай перед шлюбом отримати і благословення єпископа. Під час звершення таїнства вінчання наречені тримають у руках зхапалені свічки.
 |  |  |
Світло – це знак радості, тому запалені свічки символізують радість зустрічі двох закоханих людей. Одночасно – це символ їх чистоти і непорочності. Також свічки нам нагадують про те, що життя людини – це не відокремлений, замкнутий контур, воно протікає у товаристві інших людей, і все, що трапляється з людиною, світлом чи темрявою, теплом чи холодом відкликається в душах оточуючих її людей. Здавна ознакою одруження були обручки – спеціальні персні. Требник приписує золотий перстень для нареченого і срібний – для нареченої. Золотий перстень символізує своїм блиском сонце, світлу котрого уподобляється чоловік у шлюбному союзі; срібний – символізує місяць, менше світило, яке світить відбитим сонячним світлом.
Перстень – знак вічності і неперервності шлюбного союзу, бо неперервна і вічна благодать Святого Духа. Також під час вінчання наречені пьють вино з однієї чаші. У минулому це була спільна євхаристична чаша, співучасть у Євхаристії, котра затверджувала сповнення шлюбу у Христі. Наречені поперемінно (спочатку наречений, як голова, потім – наречена) у три прийоми випивають вино. Пиття вина нагадує про чудесне перетворення води у вино, звершене Ісусом Христом у Кані Галилейській.
Пиття із спільної чаші символізує повне єднання наречених. Віднині у нареченого і нареченої спільне життя: одна доля, одні думки, одні бажання, одне тіло. У нерозривному союзі вони будуть ділити між собою чашу радощів і скорбот, смутку і потіх. Після обряду спільної чаші, священик з'єднує праву руку нареченого з правою рукою нареченої, покриває їх епітрахилем і зверху на епітрахиль кладе свою руку. Це означає, що через руку священика чоловік отримує жінку від самої Церкви, яка з'єднує їх у Христі навічно. Після обряду вінчання голову нареченої покривають хусткою.
Згідно слів апостола Павла, який говорить: “Жінці голова – чоловік...Тому жінка повинна мати на голові знака влади над нею...” (1 Кор. XI, 3-10), тобто, мати покривало на голові, між християнами здавна зберігався звичай, згідно якого, дівчина до заміжжя проводила більше часу з відкритою головою, а заміжня жінка – з покритою. Про це свідчить Тертуліан (“Про молитву Господню”, XV, XVI). Тому у деяких місцевостях виник особливий церковний звичай покладення покривала на голову нареченої після шлюбу. Вважається, що першим в Українській Церкві цей чин включив у свій Требник свт. Петро Могила. Згідно цього чину, новоодружена зупиняється перед дверима храму. До неї виходить священик в епітрахилі і фелоні і вводить її у храм. Тут він читає молитву, закликаючи на новоодружену благословення Боже і благаючи Господа прикрасити її голову красою, приємною Йому. Після молитви священик благословляє голову новоодруженої.
“Що потрібно для вінчання?”
Шлюбне життя має починатися з духовного приготування. Наречений і наречена до шлюбу неодмінно повинні по-сповідатися і причаститися. Бажано, щоб вони за три-чотири дні до цього підготували себе до Таїнствам сповідання та причастя.
Що ж потрібно для вінчання? Вибираємо дату Важливо пам'ятати, що за канонами Православної Церкви обряд Вінчання не відбувається в період будь-якого посту, Великоднього тижня, на Різдво, у вівторок, четвер і суботу. Щорічно календар допустимих для свята днів зсувається. Його можна уточнити в будь-якому православному храмі і церковних крамницях.
Вибираємо храм Якщо на шляху до вінчання у майбутньої подружньої пари немає ніяких перешкод (кровної спорідненості наречених і подружніх зобов'язань перед іншими людьми), можна приступати до вибору храму - за два-три тижні до передбачуваного урочистості. Церковні служителі розкажуть, які правила дотримуються в конкретному Храмі: яка тривалість вінчального чину (30-90 хвилин), чи припустимо Вінчання однієї пари, де і як можуть розміститися присутні гості, чи дозволено фото і відео-зйомка. У «додаткові послуги» входять хор і дзвін (їх треба замовляти окремо). Процедура обряду платна, вартість варіюється в досить широких межах.
Вкрай рідко обряд проводиться поза Храму (наприклад, при хворобі одного із наречених) - таку можливість краще обумовлювати заздалегідь. Для вінчання потрібно приготувати: дві ікони - Спасителя і Божої Матері. Під час таїнства ними благословляють нареченого і наречену. Раніше ікони бралися з рідних домівок: вони передавалися через покоління - від батьків до дітей. Також необхідні обручки - знак вічності і нерозривності шлюбного союзу. Раніше одне з обручок мало бути золотим, а інше срібним. Золоте кільце своїм блиском символізувало сонце, цвіту якого уподібнювався чоловік у шлюбному союзі; срібне - подоба місяця, меншого світила. Тепер, як правило, і для нареченого, і для нареченої купуються золоті обручки. Ну і, нарешті, вінчальні свічки і рушники.
Вінчальні свічки тримають в руках наречений і наречена, як знак любові, яка повинна бути ніжною і чистою. А рушники, на яких стоять наречений і наречена, символізують чистоту шлюбу. Вінчання. Деякі тонкощі - На вінчанні молодих називають тими іменами, які були дані ним при хрещенні. - Вінчання (разом з заручинами і молебнем) триває 40-60 хвилин. - І наречена й наречений, подібно всім православним християнам, повинні мати на грудях натільні хрести. - Наречена не повинна бути на вінчання в брючному костюмі, а плаття не повинно бути з глибоким декольте.
Голова нареченої має бути покрита фатою, лице нареченої відкрите. - На вінчання потрібно принести: обручки для нареченого і нареченої, рушники і чотири невеликих хустинки (два молодим, щоб тримати свічки, дві свідкам - щоб тримати вінці), стрічку маленьку яку кладуть в Євангелію і довгу стрічку яку чіпляють на Ікону Божої Матері. - Вінчальні свічки та ікони можна придбати безпосередньо в храмі. - Ікони для благословення молодих краще вибирати заздалегідь. Це можуть бути старовинні сімейні ікони Спасителя і Божої Матері (різного віку і розміру), так і сучасні парні (написані в єдиному стилі). Таїнство вінчання в церкві - поради У першу чергу, необхідно погодити місце і час здійснення таїнства вінчання в Церкві.
Зараз у багатьох храмах існує попередній запис, де вказується не тільки день, а й час вінчання. Молодим треба приходити до храму в день весілля нічого не ївшиі не пивши , не палити напередодні - з дванадцятої години ночі. І якщо подружнє життя вже має місце, утриматися в останню ніч від шлюбних відносин. Робити фотографії і знімати одруження відеокамерою дозволяється не у всіх храмах. Обручки треба заздалегідь віддати священнику, щоб він освятив їх покладанням на Престол; За традицією будь-яка подружня пара має свідків ,які організовують весілля. Стануть в нагоді вони і в храмі - тримати вінці над головами молодих. Краще, якщо це будуть двоє чоловіків, оскільки вінці досить важкі. Церковний статут забороняє вінчати кілька пар одночасно, але, як показує практика - буває й таке.
Зрозуміло, кожній парі хотілося б вінчатися окремо. Але в такому випадку таїнство може затягнутися надовго (тривалість одного вінчання:45-60 хвилин).
“Обряд Вінчання. Основні етапи”
Обряд Вінчання – такий ж давній, як і сам інститут сім’ї. Різні регіони України мають свої особливості проведення вінчання, але основні елементи вінчання залишаються незмінними. Традиція вінчання – головна весільна традиція та основна частина будь-якого весілля.
Повний обряд вінчання складається з таких основних етапів:
– обручення;
– обмін молодих обручками;
– вінчання
– обходження алтарю із вінцями над головами;
– зняття вінків
– входження до шлюбу;
– вдячного молебню
– заключна молитва вінчання.
Документи необхідні для вінчання:
- паспорти і свідоцтво про шлюб.
| | |